Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Яблучну серцевину часто викидають разом із насінням, хоча вона містить клітковину, антиоксиданти та корисні мікроорганізми. Водночас кісточки фахівці радять видаляти через амігдалін, з якого під час пережовування та травлення може утворюватися невелика кількість ціаніду.
Дослідження мікробіоти яблук показують, що різні частини плоду містять різні спільноти мікроорганізмів. Особливо багато їх припадає на серцевину.
Корисні мікроорганізми пов’язують із підтриманням балансу кишкової мікрофлори. Від її стану залежать нормальне травлення та робота імунної системи.
Серцевина також містить пектин — різновид розчинної клітковини, якою живляться корисні бактерії кишечника.
Пектин допомагає підтримувати нормальну роботу кишечника та довше зберігати відчуття ситості. Дослідження також пов’язують його зі стабільнішим рівнем цукру в крові та зменшенням запальних процесів у кишечнику.
Ще одна особливість серцевини — вміст антиоксидантів. У яблуках є флавоноїди, поліфеноли, вітаміни C та E, а висока концентрація цих речовин міститься саме ближче до середини плоду.
Однак їсти серцевину можна не всім. Вона досить тверда, тому її краще уникати маленьким дітям, людям із порушеннями ковтання та тим, кому складно пережовувати тверду їжу.
Окреме питання — яблучні кісточки. У них міститься амігдалін, який під час пережовування та перетравлення може сприяти утворенню невеликої кількості ціаніду.
Ціанід токсичний для людини, однак одна-дві випадково проковтнуті яблучні кісточки не містять достатньої його кількості, щоб завдати шкоди здоровій людині.
Навмисно їсти насіння фахівці все ж не рекомендують. Якщо людина хоче з’їсти яблуко разом із серцевиною, кісточки краще попередньо видалити.
Серцевина також не підходить людям з алергією на яблука. У матеріалі зазначається, що за приймання деяких антигістамінних препаратів, ліків проти високого тиску або астми можливі обмеження, які варто уточнити у лікаря.
