Свинуху тонку десятиліттями збирали в лісах і заготовляли на зиму, вважаючи умовно їстівним грибом. Згодом з’ясувалося, що її вживання може спричинити небезпечну імунну реакцію з руйнуванням клітин крові, а багаторазове відварювання не гарантує безпеки.
У радянські часи свинуха тонка була популярною серед грибників. Її збирали у великих кількостях, відварювали та використовували для домашніх заготовок. Тоді вважалося, що після тривалої термічної обробки гриб можна вживати в їжу.
Однак у 1981 році свинуху тонку виключили з переліку їстівних грибів, а згодом офіційно віднесли до отруйних. Причиною стали дані токсикологічних досліджень, які вказали на небезпеку, не завжди помітну одразу після вживання.
Свинуха може спричинити імунну реакцію, під час якої організм починає руйнувати власні еритроцити. Ці червоні кров’яні клітини відповідають за перенесення кисню, а їхнє масове руйнування називається гемолізом.
За описаним механізмом, певні компоненти гриба можуть провокувати утворення антитіл, пов’язаних із такою реакцією. У тяжких випадках гемоліз здатний призвести до гострого ураження нирок та інших серйозних ускладнень.
Небезпека полягає в тому, що попереднє вживання свинухи без помітних наслідків не гарантує безпеки наступної порції. Людина може їсти ці гриби протягом тривалого часу й не пов’язувати їх із ризиком для здоров’я.
Багаторазове кип’ятіння та зливання води не роблять свинуху тонку гарантовано безпечною. Раніше саме такий спосіб приготування рекомендували грибникам, але він не усуває ризику описаної імунної реакції.
Крім того, свинухи, як і деякі інші гриби, можуть накопичувати небезпечні речовини з ґрунту. Серед них — важкі метали та радіонукліди, зокрема кадмій, свинець і цезій-137.
Кількість таких речовин залежить, зокрема, від місця, де виріс гриб. Екземпляри, зібрані поблизу автомобільних доріг, промислових підприємств або на забруднених територіях, можуть містити більше небезпечних домішок.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь