Штурм Бастилії 14 липня 1789 року став одним із головних символів Французької революції, але його справжня причина була набагато прозаїчнішою за популярну легенду. Парижани йшли до фортеці не стільки заради визволення в’язнів, скільки через гостру потребу в поросі для зброї.
На момент падіння Бастилії всередині перебували лише семеро ув’язнених, і серед них не було відомих політичних дисидентів.
На початку липня 1789 року Париж опинився у стані глибокої економічної та політичної напруги. Ціни на хліб злетіли до надзвичайно високого рівня, люди потерпали від нестачі їжі, а король Людовік XVI стягував до столиці війська.
Особливе занепокоєння викликало те, що серед цих підрозділів було багато іноземних найманців. Парижани побоювалися, що влада готується силою придушити політичні зміни та виступи населення.
Ситуація загострилася після звільнення популярного міністра фінансів Жака Неккера 11 липня. Для багатьох це стало сигналом, що король готується до силового сценарію, тому мешканці Парижа почали шукати зброю для самозахисту.
Вранці 14 липня натовп увірвався до комплексу Дому інвалідів, де містився військовий арсенал. Там повстанці захопили близько 30 тисяч мушкетів, але швидко з’ясувалося, що для них майже немає пороху та боєприпасів.
Причина була простою: незадовго до заворушень влада перевезла понад 13 тонн чорного пороху саме до Бастилії. Після цього фортеця стала для повстанців не лише символічною, а й цілком практичною ціллю.
На той момент Бастилія вже втратила значну частину свого колишнього значення як державна в’язниця. Її утримання коштувало дорого, а ще до революції навіть розглядали можливість знесення фортеці та облаштування на її місці площі.
Попри це, зовні Бастилія залишалася грізною спорудою з вісьмома масивними вежами заввишки близько 30 метрів і товстими стінами. Її гармати були спрямовані у бік житлових кварталів передмістя Сент-Антуан, тому для парижан вона уособлювала силу королівської влади.
Після захоплення фортеці всередині справді знайшли лише сімох в’язнів. Серед них були четверо фальшивомонетників, двоє людей із психічними розладами та аристократ граф де Солаж, якого утримували за королівським наказом без суду.
Маркіза де Сада, одного з найвідоміших в’язнів Бастилії, на той час у фортеці вже не було. Його перевели звідти приблизно за десять днів до штурму після того, як він із вікна закликав парижан до допомоги та заявляв про нібито вбивства арештантів.
Комендантом фортеці був Бернар-Рене де Лоне, а його гарнізон налічував 82 ветеранів і 32 швейцарських гвардійців. Кілька годин сторони намагалися домовитися, але напруга біля Бастилії постійно зростала.
Достеменно невідомо, хто першим відкрив вогонь, однак незабаром почалася перестрілка. Захисники фортеці вбили близько сотні повстанців, ще багато людей отримали поранення.
Перелом настав, коли до натовпу приєдналися солдати Французької гвардії, які принесли із собою гармати. Побачивши артилерію, де Лоне зрозумів, що довго утримувати Бастилію не вдасться.
Комендант погрожував підірвати пороховий склад разом із фортецею та частиною навколишнього району. Однак його підлеглі не дозволили цього зробити, після чого гарнізон капітулював.
Попри обіцянки зберегти де Лоне життя, дорогою до паризької ратуші його вбив розлючений натовп. Голову коменданта відрізали та пронесли містом на піці, що стало одним із перших моторошних символів революційного насильства.
Згодом революційні діячі швидко зрозуміли символічну силу падіння Бастилії. Історія про захоплення порохового складу поступово поступилася значно сильнішому образу народу, який зруйнував символ королівського деспотизму.
Сімох звільнених в’язнів почали представляти як жертв старого режиму, а саму фортецю невдовзі розібрали. Так звичайна військово-політична операція перетворилася на одну з головних легенд Французької революції.
У стратегічному сенсі захоплення Бастилії саме по собі не вирішило долю Франції. Проте воно показало, що королівська влада вже не є непорушною, частина армії може перейти на бік населення, а організований натовп здатний змусити державну фортецю капітулювати.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь