Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Кішки породи сфінкс стали відомими через свою головну особливість — майже повну відсутність шерсті. Причиною цього стала природна генетична мутація, яка змінила процес формування волосяного покриву.
Зоотехнік і засновниця організації TheWildheartTrust Шарлотта Корні пояснила, що у сфінксів мутація зачіпає ген, який відповідає за постачання волосяних фолікулів кератиновим білком.
Через це шерсть у таких котів формується, але має слабшу структуру, легко пошкоджується і швидко випадає. У деяких сфінксів тіло повністю безшерсте, а в інших може залишатися короткий пух або окремі ділянки шерсті.
Перші відомі безшерсті кошенята з’явилися не внаслідок спеціального виведення породи. У 1966 році в Торонто домашня кішка народила кошеня без шерсті. Його назвали Прун.
Саме це кошеня стало основою першої програми розведення безшерстих кішок. Спочатку таких тварин називали «канадськими безшерстими», а згодом вони отримали назву сфінкси.
Водночас не можна точно сказати, що всі сучасні сфінкси походять саме від Пруна. Подібна генетична мутація могла виникати у кішок природним шляхом і в інших випадках.
Мутація пов’язана з геном кератину 71. Він відіграє важливу роль у формуванні шерсті та належить до родини білків, які присутні в епітеліальних клітинах ссавців.
Селекційне розведення допомогло закріпити цю ознаку, завдяки чому з’явилася окрема порода. Через відсутність шерсті сфінкси мають особливості догляду: вони чутливі до холоду, а влітку можуть отримувати сонячні опіки, тому зазвичай живуть у приміщенні.
Сфінкси також бувають різних кольорів, а на їхній основі створили інші породи. Наприклад, бамбіно з’явилося після схрещування сфінкса з манчкіном — такі коти мають короткі лапи та великі вуха.
Є й українська порода безшерстих котів — український левкой. Її вивели шляхом схрещування донської безшерстої кішки зі шотландською висловухою. Головна особливість породи — загнуті всередину вуха, а самці зазвичай значно більші за самок.
