Мозок може «показати» ризик депресії за чотири роки до перших симптомів

Мозок може «показати» ризик депресії за чотири роки до перших симптомів

Особливості дозрівання мозку в дитинстві можуть бути пов’язані з ризиком розвитку депресії та тривожності через кілька років. Дослідники проаналізували майже 30 тисяч знімків і виявили закономірність, яка проявлялася ще у дев’ятирічному віці.

Дослідники з Університету Айови та медичного центру Mass General Brigham спостерігали за дітьми від дев’яти років, проводячи обстеження кожні два роки. Вони вивчали природне стоншення кори головного мозку, яке відбувається під час дорослішання.

Першими дозрівають первинні сенсорні ділянки мозку, зокрема зорова кора, приблизно до 13 років. Лобові ділянки, пов’язані з концентрацією уваги, плануванням та регуляцією емоцій, дозрівають пізніше — приблизно до 16 років.

Порівняння сканів мозку з даними про психічне здоров’я показало помітну закономірність. Діти, у яких у дев’ять років кора сенсорних ділянок залишалася товстішою, частіше мали симптоми тривожності та депресії до 13 років.

Науковці припускають, що товстіша кора наприкінці дитинства може свідчити про повільніше дозрівання нейропластичності — здатності мозку змінюватися й адаптуватися. Це потенційно може ускладнювати пристосування дитини до змін у навколишньому середовищі.

Дослідники також зіставили результати сканування з атласами активності генів. Ділянки мозку, особливості яких були пов’язані з майбутніми симптомами, збігалися із зонами, де певні генні мережі активні ще під час внутрішньоутробного розвитку.

Це дозволило авторам припустити, що частина схильності до психічних розладів може формуватися на дуже ранніх етапах розвитку. Водночас йдеться лише про статистичні закономірності у великих групах людей, а не про можливість визначити майбутній діагноз конкретної дитини.

Нейробіолог Аврам Голмс зазначив, що дослідження дає одну з найчіткіших картин розвитку кори мозку від дитинства до підліткового віку. Однак наявних даних поки недостатньо, щоб використовувати такі відмінності для індивідуальної діагностики або прогнозування психічного захворювання.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *