Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Альберта Айнштайна, Ніколу Теслу та Леонардо да Вінчі зараховують до найвідоміших шульг в історії. Проте нове дослідження ставить під сумнів популярне уявлення, що ліворукість сама по собі пов’язана з більшою творчістю чи геніальністю.
Одним із найвідоміших учених, якого часто називають шульгою, був Альберт Айнштайн. Він розробив теорію відносності, а його рівняння E=mc² стало одним із найвідоміших символів сучасної фізики.
Особливим для Айнштайна став 1905 рік. Тоді він опублікував чотири важливі наукові роботи, присвячені фотоефекту, броунівському руху, спеціальній теорії відносності та взаємозв’язку маси й енергії.
Айнштайн також був відомий своїм умінням працювати з візуальними образами та уявними експериментами. Він міг подумки моделювати ситуації, які допомагали йому розбиратися у складних фізичних проблемах.
Ще один знаменитий шульга — Леонардо да Вінчі. Водночас дослідники сперечаються, чи був він винятково ліворуким, чи однаково добре користувався обома руками.
Сучасники називали Леонардо словом *mancino*, тобто «лівша». Однією з найвідоміших його особливостей було «дзеркальне письмо»: свої записи він часто робив справа наліво.
Існує припущення, що такий спосіб був зручним саме для шульги, оскільки рука менше розмазувала свіже чорнило. Особливості рухів лівої руки Леонардо враховують і під час дослідження автентичності його малюнків за характером штрихів та нахилом ліній.
Цікаво, що інший великий митець епохи Відродження Мікеланджело від природи також був шульгою, але навчився писати й малювати правою рукою.
До відомих ліворуких учених та винахідників зараховують і Ніколу Теслу. Його роботи із системами змінного струму суттєво вплинули на розвиток електротехніки, а загалом винахіднику приписують понад 300 патентів.
Серед найвідоміших його розробок — котушка Тесли та асинхронний двигун змінного струму.
Тесла вирізнявся здатністю надзвичайно докладно уявляти майбутні винаходи. Він міг подумки прокручувати роботу механізмів та перевіряти конструкції ще до створення фізичного прототипу.
Такі приклади допомогли закріпитися популярному уявленню, що шульги від природи можуть бути більш творчими. Однак дослідники з Корнельського університету вирішили перевірити, чи має цей стереотип наукове підґрунтя.
Даніель Касасанто, Оуен Морган і Сії Чжао проаналізували понад сто років наукових публікацій, присвячених зв’язку між провідною рукою та творчими здібностями.
Переконливих доказів переваги шульг дослідники не знайшли. Ба більше, у деяких лабораторних тестах правші демонстрували кращі результати.
Окремо науковці проаналізували дані майже 12 тисяч людей, які представляли понад 770 професій. Вони оцінювали рівень оригінальності та логічного мислення, необхідний для різних видів роботи.
Найвищі показники творчості виявили у фізиків, математиків та представників мистецьких професій. Серед художників і музикантів шульги справді траплялися частіше, однак в інших творчих сферах, зокрема архітектурі та інженерії, їх було значно менше.
Однією з причин появи міфу може бути сама рідкісність ліворукості. Шульгами є приблизно 10% населення, тому відомі приклади Айнштайна, Тесли чи да Вінчі особливо запам’ятовуються та створюють враження закономірності.
Науковці дійшли висновку, що особливості організації мозку шульг автоматично не роблять їх творчішими за правшів. Креативність залежить від багатьох чинників, а провідна рука не визначає, чи стане людина генієм.
