Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
536 рік часто називають одним із найважчих періодів в історії людства. Масштабні вулканічні виверження могли спричинити різке похолодання, неврожаї, голод і тривалу економічну кризу.
У 536 році мешканці Європи, Близького Сходу та частини Азії зіткнулися з незвичайним явищем — сонячне світло стало значно тьмянішим.
Візантійський історик Прокопій Кесарійський писав, що протягом року Сонце світило слабко й нагадувало Місяць. Одночасно в різних регіонах почали фіксувати різкі кліматичні аномалії.
У Китаї, зокрема, сніг випадав навіть улітку, а на великих територіях почали гинути врожаї.
Сучасні дослідження річних кілець дерев і льодовикових кернів показали, що однією з головних причин такого похолодання могли бути масштабні вулканічні виверження.
У льодовиках Гренландії та Альп дослідники виявили мікроскопічні частинки вулканічного скла. Їхній хімічний склад пов’язують із породами ісландського походження.
Величезна кількість вулканічного попелу та сполук сірки потрапила в атмосферу й утворила своєрідну завісу, яка відбивала частину сонячного світла.
Через це середня температура влітку в Європі могла впасти приблизно на 1,5–2,5 градуса за Цельсієм.
Похолодання стало настільки сильним, що цей період вважають одним із найхолодніших у Північній півкулі за останні дві тисячі років.
Додаткового удару завдали наступні виверження. Одне з них пов’язують із вулканом Ілопанго на території сучасного Сальвадору приблизно у 539–540 роках.
Нові викиди в атмосферу посилили похолодання й затягнули кліматичну кризу.
Про масштаби проблеми свідчать і річні кільця дерев. У цей період вони помітно звужуються, що вказує на погані умови для росту рослин.
Неврожаї спричинили нестачу їжі та голод. Ослаблене населення стало ще вразливішим до хвороб.
Уже в 541 році Середземномор’я охопила так звана чума Юстиніана — масштабна епідемія, яка вдарила по Візантійській імперії та сусідніх регіонах.
Поєднання похолодання, голоду й епідемій мало тривалі наслідки для економіки та населення.
Аналіз льодовикових кернів також показує, що помітне пожвавлення видобутку срібла в Європі почалося лише приблизно у 640 році.
Це означає, що наслідки кризи, яка почалася в середині VI століття, могли відчуватися ще протягом багатьох десятиліть.
