Штучний інтелект поставив під сумнів усталені уявлення про найбільші катастрофи в історії Землі. Нове дослідження показало, що три з п’яти масових вимирань могли тривати мільйони років, а не відбуватися раптово, як вважалося раніше.
Науковці використали штучний інтелект, щоб переглянути історію зникнення живих організмів на планеті. Результати дослідження представили на зустрічі Геологічного товариства Америки в Денвері.
Роботу очолив професор Нанкінського університету в Китаї Шучжун Шень. Разом із колегами він застосував модель штучного інтелекту OneStrata, яка працює на основі архітектури трансформера.
За принципом роботи ця технологія нагадує великі мовні моделі, здатні передбачати наступне слово в реченні. Однак замість звичайних текстів алгоритм аналізував величезні масиви палеонтологічних даних.
Для навчання OneStrata використали базу OneStratigraphy, яка містить інформацію про мільйони скам’янілостей. Знахідки походять із десятків тисяч різних місць на Землі.
Раніше дослідники часто об’єднували викопні рештки в часові групи, що охоплювали кілька мільйонів років. Через такий підхід коротші періоди змін біорізноманіття могли залишатися непоміченими.
Нова модель дозволила значно підвищити точність аналізу. За словами науковців, тепер часову шкалу можна деталізувати до проміжків приблизно в тисячу років.
Це дало можливість по-новому оцінити так звану велику п’ятірку масових вимирань. До неї належать найбільші періоди зникнення живих організмів, починаючи з ордовицько-силурійського вимирання близько 440 мільйонів років тому.
Традиційно ці події розглядали як відносно різкі переломні моменти в історії життя на Землі. Проте аналіз скам’янілостей за допомогою штучного інтелекту показав складнішу картину.
Зокрема, пізньодевонське, тріасове та крейдове масові вимирання за новою оцінкою могли розтягуватися на мільйони років. Це означає, що скорочення біорізноманіття в глобальному масштабі не завжди відбувалося стрімко.
Особливо несподіваними виявилися результати щодо пізньодевонського вимирання, яке пов’язують із подіями приблизно 360 мільйонів років тому. Модель показала, що скорочення біорізноманіття могло тривати близько 50 мільйонів років.
Іншу картину дослідники отримали для пермського масового вимирання. Воно справді виявилося надзвичайно швидким за геологічними мірками.
За результатами аналізу, під час пермського вимирання більшість живих організмів зникла протягом приблизно 63 тисяч років. Це значно коротший проміжок порівняно з мільйонами років, які охоплювали інші масштабні зміни біорізноманіття.
Водночас науковці застерігають від надто однозначного трактування результатів. Модель відстежує загальні зміни біорізноманіття на планеті, а не лише швидкість зникнення окремих видів.
Керівник дослідження Шучжун Шень пояснив, що в певні періоди одні види могли інтенсивно вимирати, тоді як інші швидко з’являлися та займали їхнє місце. Через це загальна крива біорізноманіття могла виглядати плавною навіть за значних змін у складі живих організмів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover












Залишити відповідь